Наказ МОЗ України №188 від 17.05.2005 Додається: Інструкція щодо організації епідеміологічного нагляду за кором.

ІНСТРУКЦІЯ  ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ ЕПІДЕМІОЛОГІЧНОГО НАГЛЯДУ ЗА КОРОМ

1.     ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1.    Ця Інструкція розроблена відповідно  до Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб” та згідно з Положенням про Міністерство охорони здоров’я України, затвердженим Указом Президента України від 24.07.2000 № 918 (із змінами).

Метою епідеміологічного нагляду за кором є подальше зниження захворюваності та створення передумов для її ліквідації (елімінації).

Для ефективного проведення епідеміологічного нагляду необхідна чітка взаємодія закладів охорони здоров’я, об’єднання спеціалістів різного профілю – епідеміологів, інфекціоністів, терапевтів, педіатрів, імунологів, вірусологів.

1.2. У цій Інструкції наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

Клінічне визначення випадку захворювання на кір:

— будь-який  хворий  з  лихоманкою  і   генералізованою плямисто-папульозною висипкою (не везикулярною) та з одним з таких симптомів: кашлем, ринітом чи кон’юнктивітом;

— будь-який хворий, у якого медичний працівник підозрює захворювання на кір.

 Підтвердження діагнозу:                                      

— клінічно підтверджений випадок захворювання на кір — випадок захворювання, що відповідає клінічному визначенню випадку кору;

— лабораторно підтверджений випадок захворювання на кір — випадок захворювання, який відповідає клінічному  визначенню  випадку  кору, підтверджений результатами лабораторних  досліджень або епідеміологічно пов’язаний з лабораторно підтвердженим випадком.

Епідеміологічний зв’язок визначається  у разі безпосереднього контакту пацієнта з хворим, у якого захворювання підтверджене лабораторно і  висипка з’явилась за 7-18 днів до виникнення захворювання у контактного.

При спорадичній захворюваності лабораторно обстежуються всі зареєстровані випадки захворювання на кір, при виникненні спалахів — перші 3-5 випадків.

Діагноз кору може бути відмінений у разі, якщо хворий був обстежений клінічно, епідеміологічно і лабораторно та отримані негативні результати обстеження.

Спалах – декілька захворювань (3  і більше), які епідеміологічно пов’язані між собою спільним джерелом чи фактором передачі.

1.3. Епідеміологічний нагляд за кором включає збір інформації щодо захворюваності, аналіз отриманої інформації і розробку на цій  основі планів профілактичних і протиепідемічних заходів.

 

2. ПОРЯДОК ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕПІДЕМІОЛОГІЧНОГО НАГЛЯДУ ЗА КОРОМ У ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНИХ ЗАКЛАДАХ

 2.1. Виявлення хворих на кір та з підозрою на нього,  установлення діагнозу відповідно до  клінічного визначення випадку захворювання на кір, а також забезпечення реєстрації випадків захворювання на кір в установленому порядку здійснюється лікувально-профілактичними закладами.

2.2. На кожний виявлений випадок захворювання на кір, а також при підозрі на це захворювання медичні працівники  лікувально-профілактичних закладів, а також ті, що займаються приватною практикою, направляють протягом 12 годин екстрене повідомлення про інфекційне захворювання, харчове, гостре професійне отруєння, незвичайну реакцію на щеплення (далі – екстрене повідомлення за формою № 058/О, яка затверджена наказом МОЗ України від 29.12.2000 № 369) у територіальну санітарно-епідеміологічну станцію за місцем проживання хворого.

2.3. Кожен випадок захворювання на кір підлягає реєстрації та обліку за місцем його виявлення у журналі обліку інфекційних захворювань відповідно до установленої форми (форма № 060/О, яка затверджена наказом МОЗ України від 29.12.2000 № 369).

2.4. У разі зміни діагнозу закладом охорони здоров’я про це повідомляється не пізніше ніж протягом 12 годин заклад чи установа державної санітарно-епідеміологічної служби, до яких надіслало екстрене повідомлення.

2.5. Щомісяця забезпечується подання звітів щодо захворюваності на кір до обласних санітарно-епідеміологічних станцій, які, у свою чергу, подають інформацію до Центральної санітарно-епідеміологічної станції МОЗ України для подальшого узагальнення та подання інформації до Всесвітньої організації охорони здоров’я (додаток 1).

2.6. Готується щомісячна звітність щодо захворюваності на кір згідно з формою ВООЗ (додаток 1) та направляється до територіальної санітарно-епідеміологічної станції терміном до 15 числа кожного місяця.

2.7. Проводиться облік захворюваності на кір відповідно до тяжкості клінічного перебігу, наявності ускладнень та летальних випадків від кору.

2.8. Направляється повідомлення про летальні випадки від кору до територіальної санітарно-епідеміологічної станції  відповідно до додатка 3.

2.9. Проводиться госпіталізація за клінічними чи епідеміологічними показами.

Обов’язковій госпіталізації підлягають хворі з тяжкими клінічними формами; з дитячих установ з постійним перебуванням дітей (дитячі будинки, школи-інтернати, лікувально-профілактичні та оздоровчі заклади тощо); особи, що проживають у гуртожитках та в незадовільних побутових умовах.

2.10. Медичні працівники лікувально-профілактичних закладів здійснюють забір крові  для серологічного обстеження від усіх хворих і з підозрою на кір, при спорадичній захворюваності та при виникненні          спалаху (перші 3-5 випадків) для лабораторного підтвердження випадків захворювань на кір.

2.11. Медичні працівники лікувально-профілактичних закладів забезпечують доставку сироваток крові до вірусологічних лабораторій обласних/міських санітарно-епідеміологічних станцій за формою, затвердженою наказом МОЗ України від 30.12.2003 № 631 “Про створення лабораторної мережі з діагностики кору, краснухи та епідемічного паротиту”.

2.12. У разі виявлення хворого або спалаху на кір в організованих  колективах медичні працівники разом з лікарем-епідеміологом територіальної санітарно-епідеміологічної станції розробляють план протиепідемічних заходів та проводять епідрозслідування, яке передбачає:

— проведення санітарно-гігієнічних заходів;

— максимально можливу ізоляцію групи (класу) від іншого колективу на 21 день;

— заборону приймання нещеплених осіб і осіб без довідки про  щеплення, про перенесене захворювання на кір на термін карантину;

— установлення щоденного медичного нагляду за особами, які знаходились протягом 21 дня у контакті з хворим на кір;

— медогляд осіб, які перебували в контакті з хворим на кір, установлення часу спілкування з хворим, а також імунний статус і наявність захворювання на кір  в анамнезі;

—                вакцинацію контактних осіб у віці від 12 місяців до 30 років, які не хворіли на кір, не щеплені проти кору (не мають документально підтверджених відомостей про щеплення) не пізніше 72 годин з моменту виявлення першого хворого. Діти у віці від 12 місяців до 6 років підлягають щепленню вакциною КПК. Щепленню моновакциною проти краснухи підлягають дівчата 15-річного віку, а хлопці 15-річного віку – моновакциною проти паротиту.

2.13. Складання планів профілактичних щеплень та звітності щодо їх виконання.

2.14. Своєчасне проведення планових профілактичних щеплень здійснюється відповідно до наказу МОЗ України від 31.10.2000 № 276 “Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні”, зареєстрованого в Мін’юсті  України  15.11.2000 за № 824/5045.

2.15. Створення умов зберігання вакцинальних препаратів при необхідному температурному режимі “холодовий ланцюг”, поновлення необхідного для цього холодового обладнання у разі його непридатності у лікувально-профілактичних закладах.

 

3. ПОРЯДОК ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕПІДЕМІОЛОГІЧНОГО НАГЛЯДУ ЗА КОРОМ  У САНІТАРНО-ЕПІДЕМІОЛОГІЧНИХ ЗАКЛАДАХ

 3.1. Реєстрація випадків кору чи підозри на це захворювання здійснюється в журналі обліку інфекційних захворювань (форма № 060/О, яка затверджена наказом МОЗ України від 29.12.2000 № 369) на  основі екстрених повідомлень за формою № 058/О, яка затверджена наказом МОЗ України від 29.12.2000 № 369.

3.2. Складання щомісячних звітів щодо захворюваності на кір згідно з формою  № 1 “Звіт про окремі інфекції і паразитарні захворювання”(місячна) та формою № 2 “Звіт про окремі інфекції і паразитарні захворювання” (річна), які затверджені наказом Держкомстату України від 01.09.99 № 299 (із змінами).

3.3. Узагальнення територіальних щомісячних зведень щодо захворюваності на кір, які надаються лікувально-профілактичними закладами.  Щомісячний звіт з узагальненими даними про захворюваність на кір з регіонів згідно з формою ВООЗ (додаток 1) подається до Центральної санітарно-епідеміологічної станції МОЗ України  до  15 числа кожного місяця, яка,  у свою чергу, направляє узагальнений звіт до  МОЗ України та Європейського регіонального бюро ВООЗ —  до 25 числа кожного місяця.

3.4. Розроблення щорічних планів профілактичних щеплень населення.

3.5. Забезпечення нагляду за проведенням профілактичних щеплень у лікувально-профілактичних закладах.

3.6. Проведення  епідеміологічного розслідування у вогнищах кору.

Епідеміологічне розслідування  кожного випадку захворювання на кір і  з підозрою захворювання на кір здійснюється лише при спорадичній захворюваності.

При середньому та високому рівнях захворюваності на кір епідеміологічне розслідування проводиться лише в організованих колективах  з метою встановлення джерела інфекції, визначення границь вогнища і виявлення контактних осіб.

3.7. Розслідування спалахів кору та складання планів профілактичних та протиепідемічних заходів щодо їх локалізації. Повідомлення про спалах кору (додаток 2) подається до МОЗ України  та Центральної санітарно-епідеміологічної станції  МОЗ України міськими, обласними санітарно-епідеміологічними станціями протягом 24 годин після реєстрації 3 випадків захворювання, проміжні повідомлення — при зростанні захворюваності до 15 та більше випадків, заключне повідомлення — через 21 день після реєстрації останнього випадку захворювання.

3.8. Направлення сироваток крові від хворих на кір та з підозрою на це захворювання до регіональних лабораторій – вірусологічних лабораторій Центральної санітарно-епідеміологічної станції МОЗ України, Донецької та Одеської обласних санітарно-епідеміологічних станцій.

Регіональні лабораторії, у свою чергу, направляють до Центральної лабораторії з діагностики кору позитивні зразки сироваток та 5% сумнівних проб від числа досліджених сироваток крові.

3.9. Вивчення та узагальнення результатів дослідження про стан імунітету, які включають:

— число осіб, обстежених серологічно з метою виявлення наявності і напруженості імунітету проти кору (з указівкою віку обстежених осіб);

— число осіб, у яких за даними серологічного обстеження імунітет до кору відсутній (з указівкою віку серонегативних осіб).

3.10. Проведення епідеміологічного аналізу захворюваності на кір (за роками, місяцями, територіальними одиницями, віковими та соціальними групами населення, вакцинованих, ревакцинованих, нещеплених). Необхідно окремо виділяти  випадки, які сталися на інших територіях, та місцеві випадки захворювань на кір з визначенням територій, вільних від інфекції, та територій, на які було завезено інфекцію випадково, з поширенням та без наступного поширення інфекції.

Захворюваність аналізується як за поточний рік, так і в динаміці за останні 5 років, що є необхідним для об’єктивної оцінки епідемічної ситуації та подальшого її прогнозу. Важливо визначити середньобагаторічний показник захворюваності за цей період, що дає змогу виявити благополучні та неблагополучні території. Окремому аналізу підлягає захворюваність у роки періодичного або епідемічного підйому з установленням причин активізації епідемічного процесу в ці роки.

3.11. Проведення розслідування кожного випадку летальності від кору, зазначеного у повідомленні (додаток 3).

3.12. Проведення епідеміологічного аналізу спалахів кору (за місяцями, роками,  територіальними одиницями, віковими групами населення, причинами виникнення).

3.13. Охоплення щепленнями проти кору (за роками, територіальними одиницями, віковими  та соціальними групами населення).

3.14. Визначення стану імунітету проти кору (за роками, територіальними одиницями, віковими групами населення).

3.15. Здійснення нагляду за умовами зберігання та транспортування імунобіологічних препаратів.

 

4. Критерії якості епідеміологічного нагляду за кором:

— відсоток районів,  які подають щомісячні повні звіти

>95%

— відсоток районів, які подають звіти протягом місяця за звітний період (показник своєчасності)

>95%

— відсоток зареєстрованих  випадків захворювань на кір, для яких  зібрані основні дані (вік, стан щепленості, територія)

>95%

— відсоток спалахів з лабораторно підтвердженим діагнозом

>95%

— своєчасність надання інформації щодо спалаху

100%

— своєчасність локалізації спалаху

у межах інкубаційного періоду

— відсоток лабораторно обстежених випадків захворювань на кір

100% (при спорадичній захворю-

ваності)

— відсоток  лабораторно підтверджених  випадків  захворювань на кір

>80%

— рівень охоплення вакцинацією та ревакцинацією проти  кору (точні дані)

>95%

— діюча система звітності про негативні наслідки після щеплень.

так

 чи ні

 

5. Критерії оцінки  ефективності епідеміологічного нагляду за кором:

 — тенденція зниження рівня захворюваності і зниження його до спорадичного рівня (поодинокі випадки без розповсюдження),

— зміна вікової структури захворюваності, а також структури на фоні загального зниження захворюваності,

— подовження міжепідемічного періоду захворюваності,

— зміна сезонного розподілу захворюваності,

— зниження кількості вогнищ,

— дотримання термінів подання оперативної інформації.

 

6. Головні критерії  епідемічного благополуччя:

— середній  багаторічний показник захворюваності повинен бути < 5,0 випадків на 100 тис. населення (у країні за період 1994-2003рр. зареєстровано 12 випадків на 100 тис. населення),

— кількість серонегативних осіб при плановому обстеженні  різних груп населення не повинна, за стандартами Європейського регіонального бюро ВООЗ, перебільшувати 15% у віці до 5 років, 10% —  5-9 років та 5% —  10 і більше років.

 

7. Оцінка  рівня захворюваності:

— спорадична захворюваність – поодинокі випадки без подальшого розповсюдження,

— низький    —  < 5,0 на 100 тис. населення (у країні 2,25 на 100 тис. населення),

— середній  —  5,0 на 100 тис. населення,

— високий    —  >  10,0 на 100 тис. (у країні >18 на 100 тис. населення).

 

За даними критеріями виявляються проблемні території, де першочерговим завданням є встановлення причин активізації епідемічного процесу та застосування оперативних рішень для поліпшення епідемічної  ситуації.

 

 

Заступник директора Департаменту

державного санітарно-епідеміологічного

нагляду                                                                                                                         Л.М. Мухарська

 

Додаток 1 до пунктів 2.5, 2.6, 3.3 Інструкції щодо організації епідеміологічного нагляду за кором. Скачати.
Додаток 2 до пункту 3.7 Інструкції щодо організації епідеміологічного нагляду за кором. Скачати.
Додаток 3 до пунктів 2.8, 3.11 Інструкції щодо організації епідеміологічного нагляду за кором. Скачати.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *