Наказ МОЗ України № 626 від 08.10.2007 Додається: Клінічний протокол надання медичної допомоги хворим з Гарячкою невідомого походження.

Клінічний протокол
надання медичної допомоги хворим з
 Гарячкою  невідомого походження

Код МКХ 10: R50 – Гарячка невідомого походження

Гарячка неясного генезу (ГНГ) – патологічний стан, основним проявом якого є гарячка вище 38,3°С (багаторазові підйоми) протягом 3-х тижнів і більше, причина якої не відома.

1.Сфера дії протоколу: амбулаторна- кабінети лікарів-імунологів поліклінік, а також кабінети інфекціоністів, ревматологів, фтизіатрів,  пульмонологів, онкологів, гематологів, терапевтів та сімейних лікарів, консультативно-поліклінічні відділи медичних центрів клінічної імунології та алергології; стаціонарна — імунотерапевтичні відділення,  імунотерапевтичні ліжка та палати інтенсивної терапії медичних центрів клінічної імунології та алергології; діагностичні, терапевтичні ревматологічні, гематологічні,  інфекційні, реанімаційні відділення різних медичних установ, центри фтизіатрії, СНІДу та онкології

2.Умови, за яких показане надання медичної допомоги

Амбулаторні умови : I — ланка(загальна)- виявлення лікарями терапевтичного, хірургічного профілів та  сімейними лікарями в хворого гарячки неясного генезу та скерування його на консультацію до лікарів, інфекціоністів, фтизіатрів, гематологів, ревматологів,  імунологів, онкологів; II – ланка (спеціалізована) — діагностика, диференціальна діагностика, скерування хворого   в інфекційне, ревматологічне, гематологічне, діагностичне  відділення інших медичних установ, центри фтизіатрії, СНІДу та онкології (на основі диференціальної діагностики), при не встановленому генезі гарячки — скерування хворого в імунотерапевтичне відділення чи на спеціалізовані імунотерапевтичні ліжка медичних центрів клінічної імунології та алергології, після стаціонарного лікування – скерування до лікаря-імунолога, який здійснює диспансерне спостереження за такими хворими.

Спеціалізовані стаціонарні умови: діагностика, диференціальна діагностика, переведення хворого в інфекційне, ревматологічне, гематологічне, відділення інших медичних установ, центри фтизіатрії, СНІДу та онкології (згідно основного захворювання), симптоматичне лікування хворого з ГНГ в імунотерапевтичних відділеннях чи на  спеціалізованих імунотерапевтичних ліжках медичних центрів клінічної імунології та алергології, при їх відсутності – в діагностичних, терапевтичних, ревматологічних віділеннях інших медичних установ.

3.Критерії діагностики:

¨     Періодична гарячка 38,3 С0 і вище (більше 3 тижнів)

¨     Загальна слабкість

¨     Знижена працездатність

¨     Диференціальна діагностика: інфекції (25-50%),  злоякісні  новоутвори (5-15%), автоімунні хвороби – 15-24%,  інші  не вияснені (10-30%)

4.Перелік та обсяг медичної допомоги

Амбулаторно-поліклінічний етап

¨     Збір анамнезу хвороби (частота та особливості перебігу інфекцій)

¨     Збір антенатального, постнатального, спадкового(автоімунні та онкологічні хвороби), алергологічного,  вакцинального, хірургічного анамнезів

¨     Географічний, професійний маршрути

¨     Загальний огляд з оцінкою фізичного стану, лімфоїдної тканини, пошук інфекційних вогнищ, симптомів загострення автоімунних хвороб, проявів пухлин

¨     Загальний аналіз крові (з підрахунком абсолютної кількості всіх видів лейкоцитів та тромбоцитів)

¨     Загальний аналіз сечі

¨     RW, антитіла до ВІЛ1/2

  • Маркери туберкульозу в т.ч. куртуральні дослідження туберкульозної палички
  • Маркери вірусів гепатиту В та С

¨     Визначення групи крові та резус-фактору

¨     Аналіз калу на яйця гельмінтів,  копрограма

¨     Біохімічні показники: AЛT, AСT, білірубін, креатинін, сечовина тощо

  • Коагулограма(за показами)

¨     Рівень гормонів ТТГ, Т3, Т4

¨     Протеїнограма

¨     Гострофазові білки

¨     Загальна комплементарна активність сиворотки (CH50), С3, С4, С2*

¨     Фагоцитарний показник, НСТ-тест (спонтанний та стимульований)*

¨     Рівень IgM, IgG, IgА, IgЕ в сироватці крові*

  • Лімфограма: CD3+-, CD4+-, CD8+-, CD19+- або CD22+-, CD16+/56+-лімфоцити(%,Г/л, тричі протягом місяця)*
  • Бактеріальні посіви  шкіри, слизових оболонок та біологічних рідин з визначенням чутливості до антибіотиків
  • Специфічні антитіла до герпесвірусних та арбовірусних інфекцій, хламідій, мікоплазм, токсоплазми, борелій, лямблій, гельмінтів тощо*

¨     Цитологічні дослідження (секретів, зішкрябів)

¨     LE-клітини

¨     РФ, ЦІК, кріоглобуліни*

¨     Анти-dsДНК АТ, антинуклеарні АТ тощо*

¨     Онкомаркери (за показами)*

¨     Рентгенографія органів грудної клітки, суглобів, кісток (за показами)

¨     ЕКГ

¨     УЗД внутрішніх органів

  • Ехокардіографія (за показами)
  • Урографія (за показами)
  • Електроенцефалографія, реоенцефалографія (за показами)

¨     Консультації лікарів: інфекціоніста, гематолога, ревматолога, фтизіатра, кардіолога, онколога тощо, профіль яких визначається характером виявлених змін

— показники з якими хворий повинен прийти на консультацію до лікаря імунолога.

Стаціонарний етап

Вище вказані дослідження при поступленні на стаціонарне лікування  можуть  не повторюватися (протягом тижня). У стаціонарах додатково проводяться  наступні обстеження

  • ДНК діагностика інфекцій: простого герпеса, цитомегаловіруса, ЕБВ, арбовірусів, мікоплазми, токсоплазми, хламідій, борелій, рикетсій, лейшманій, лямблії, гельмінтів, аспергил, кандид тощо(за показами)*
  • Цитоморфологічні, гістологічна, гістохімічні, імуногістохімічні дослідження стернального пунктату, біоптату лімфатичних вузлів (за показами)
  • Фенотипування лейкоцитів для виявлення лімфом та лейкозів (за показами)
  • Визначення функціональної здатності NK-клітин*
  • Реакція бласттрансформації лімфоцитів з різними мітогенами*
  • Визначення активізаційних маркерів лімфоцитів*
  • Маркери апоптозу*
  • Визначення рівня спонтанних і стимульованих інтерферонів у сироватці та супернатанті (за показами)*
  • Визначення запальних і протизапальних цитокінів у сироватці та супернатантах спонтанних та стимульованих (за показами)*

¨     Трансторакальна ЕХО-кардіографія (за показами)

¨     Езофагофіброгастродуоденоскопія (за показами)

¨     Колоноскопія( при наявності крові в калі)

¨     Обстеження нирок: концентраційні, секреторні проби, реовазографія, доплерографія судин нирок(за показами)

¨     Комп’ютерна томографія або магнітно-резонансна томографія паренхіматозних органів, лімфатичних вузлів, гайморових пазух, кісток,головного мозку тощо(за показами)

¨     Сцинтиграфія (за показами)

  • Консультація лікарів-спеціалістів, профіль яких визначається характером виявлених змін

Обстеження проводиться при поступленні й при виписці хворого із стаціонару та за потребою  контролю змінених показників:

* дослідження проводяться в умовах медичних центрів клінічної імунології та алергології

     5. Лікувальні заходи

У хворого з синдромом гарячки етіотропна терапія не проводиться через відсутність встановленого генезу гарячки

Симптоматична терапія

¨     Нестероїдні протизапальні засоби

¨     Анальгетики зі жарознижуючою метою

Симптоматична терапія проводиться до стабілізації температури тіла

При встановленні кінцевого основного діагнозу, синдромом якого була гарячка, лікування проводиться згідно відповідних протоколів

           Середня тривалість стаціонарного лікування

  • 14-18 днів — для диференціальної діагностики та стабілізації синдрому гарячки

          6.     Критерії ефективності лікування

¨     Суттєве покращення, покращення, без змін, прогресування, погіршення

¨     Оцінка пацієнтом свого стану на основі опитувача якості життя (EQ-5D): рухливість, самостійний догляд, щоденна активність, біль, дискомфорт, емоційна нестабільність (критерії оцінки: відсутність затруднень, незначні затруднення, суттєві затруднення)

          7.     Очікувані результати лікування

¨     Встановлення генезу гарячки і забезпечення спеціалізованої медичної  допомоги пацієнту з відповідною хворобою, яка  супроводжувалася синдромом гарячки,  призначенням етіотропного, патогенетичного лікування згідно протоколів

¨     Регрес клініко-лабораторних симптомів гарячки в результаті симптоматичної терапії,

¨     Відновлення працездатності, покращення якості життя

          8.     Реабілітація та профілактика

  • Повноцінне збалансоване вітамінізоване харчування, вживання до 3 л води протягом доби
  • Достатній відпочинок, сон, дозоване фізичне навантаження
  • Оптимізація умов праці (навчання)
  • Заборона інсоляція
  • Вторинна профілактика, бактеріальних, вірусних та грибкових інфекцій (за показами)

           9.     Диспансерне спостереження

¨     Хворі на ГНГ знаходяться  на диспансерному обліку під спостереженням лікаря-імунолога

  • Під час диспансерного спостереження необхідний постійний клініко-лабораторний контроль лікаря -імунолога – частота оглядів 1 раз в 3 місяці з постійним діагностичним пошуком генезу ГНГ
  • При необхідності – проведення  консультації інших спеціалістів у залежності від характеру проявів хвороби.

Примітка: *-  дослідження проводяться в умовах медичних центрів клінічної імунології та алергології

 

Директор Департаменту

розвитку медичної допомоги                                           М.П. Жданова

 

Наказ МОЗ України № 626 від 08.10.2007 «Про затвердження клінічних протоколів надання медичної допомоги хворим з імунними захворюваннями»

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *