Авран лікарський Gratiola officinalis

Авран лікарський — Gratiola officinalis L. Народні назви: зілля від пропасниці, дрислівець, мокрець, благодать, зажмурник, граціолея, кровник, оленяча трава.

Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Дводольні (Magnoliopsida)
Порядок: Губоцвіті (Lamiales)
Родина: Ранникові (Plantaginaceae)
Рід: Авран (Gratiola)
Вид: Авран лікарський

Багаторічна трав’яниста рослина. Кореневище повзуче. Стебло заввишки 25-60см., пряме, у верхній частині густолисте, внизу червонувате. Листки крапчастозалозистi, супротивні, ланцетовидні; нижні – тупі, майже обгортають стебло, верхні – зубчасті або пилчасті. Квітки поодинокі, пазушні, на довгих квітконіжках, з білим, майже двогубим відгином. Плід – бурувата яйцевидна коробочка. Насіння – чисельне, довгасте, майже трьогранне, сітчастозморшкувате. Трава неприємна на смак, гірка, гостра, без запаху.   

Цвіте влітку, у червні-вересні. Росте на вологому ґрунті – по берегах річок, озер, у долинах; на піщаному ґрунті – на заплавних луках, у чагарниках. Зони поширення – лісова і лісостепова зони Європи, гірська місцевість Кавказу.

Заготовляють надземну частину у червні-липні під час цвітіння рослини, корені викопують восени. Сушать у приміщенні, що добре провітрюється.

У траві аврану є гірка отруйна аморфна речовина глікозид граціолін, а також гдікозиди граціотоксин і граціозид, які й зумовлюють основну лікувальну дію. Рослина містить також гіркоти, сапоніни, смоли, кислоти (дубильну та яблучну) і ряд інших цінних речовин.

Усі частини аврану отруйні, чим і пояснюються виснажливі криваві проноси у тварин, які з’їли цю рослину. При споживання значної кількості її можливі судороги та колапс.

У народній медицині авран використовують як серцевий, проносний, сечогінний засіб, при захворюваннях печінки і як глистогінний засіб. Є відомості про вживання його з метою посилення пологової діяльності та в разі відсутності менструацій.

Застосування:

  1. Для лікування хвороб серця – настій або відвар 1 чайної ложки трави аврану в  1 склянці води п’ють по 1 столові ложці через 2-3 години.
  2. Проти глистів – відвар ½ чайної ложки трави в 1 склянці води п’ють по 1 чайній ложці через 15-20 хв. або настій суміші ½ чайної ложки коренів аврану, ½ чайної ложки квіток піжми на 1 склянку води  дають дітям по ½-1 столовій ложці натщесерце і таку саму дозу на ніч, дорослим – по 2 столовій ложці вранці і ввечері.
  3. Як сечогінний засіб – настій ½ чайної ложки листків і ½ чайної ложки коренів аврану  на 1 склянку води п’ють по 1 столовій ложці  3-4рази на день.
  4. Як проносне – сухій порошок цієї суміші вживають по 1 чайній ложці.
  5. Зовнішньо при хронічних хворобах(виразках, розширенні вен), для лікування забитих місць – свіжу потовчену траву прикладають до хворого місця.

Авран отруйний і користуватися ним  можна тільки за порадою лікаря. Споживання препаратів з його трави у великих дозах спричинює сильне подразнення слизової оболонки шлунка і кишок, пронос, судоми.

Лікарські прописи:

  Rp.:Inf.herbae Gratiolae 1,5 – 150,0

          Muc.Amyli 50,0

         M.D.S.По 1 столовій ложці 3 рази на день перед їдою (при серцевій недостатності).

Rp.:Pulv. herbae Gratiolae 0,2

          D.t.d. N20

          S.По 1 порошку 3 рази на день при шкірних хронічних захворюваннях.

 

Джерела інформації:

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *