Вимоги до вибору активного чинника біологічної зброї.

 ВИМОГИ ДО АКТИВНОГО ЧИННИКА БІОЛОГІЧНОЇ ЗБРОЇ

Не всі хвороботворБіологічна зброяні для людей, тварин і рослин мікро­організми та їх токсини можна використовувати у біологічній атаці. Але якими саме особливостями має володіти біологічний агент для його ефективного використання в якості біологчної зброї? Аналізуючи цю проблему, протягом багатьох років різні експертні групи намагалися встановити відповідний потенціал окремих чинників. У порядку створення це були:

— Група експертів ООН (1969 p.);

— ВООЗ (1970 p.);

— Третя оглядова конференція Конвенції про заборону біологічної зброї в рамках розробки засобів довіри (1992р.);

— Австралійська група (1992 p.);

— НАТО(1996р.);

— Американське товариство здоров’я громадян АРНА (2000 р.);

— Група Ad Hoc експертів країн-учасниць Конвенції про заборону біологічної зброї AHG (2001 р.).

ВООЗ зібрала ці спостереження у спільному, ще не опублікованому збірнику — наступному своєму виданні стосовно біологічної і хімічної зброї. AHG на підставі пропозицій окремих делегацій опрацювала наведені нижче критерії, якими слід керуватися при визначенні військового потенціалу окремих чинників біологічної зброї:

  1. Доведена раніше придатність у ролі біологічної зброї.
  2. Високий індекс захворюваності, патогенності і/чи летальності.
  3. Низькі інфекційні/токсичні дози.
  4. Висока заразливість, короткий інкубаційний період.
  5. Великі соціоекономічні втрати (екотероризм, а гротероризм) (Ad Hoc Group, 1999).

Аналізуючи наведені критерії, треба врахувати, що особливе значення має попереднє випробування відібраної біологічної зброї та її придатності для досягнення певної мети в конкретних умовах. Тому терористи будуть надавати перевагу чинникам, які пройшли тестування на тваринах і людях у польових умовах. Як відомо, ефективність окремих патогенів випробовували СРСР, Німеччина, США, Ірак, Японія та інші країни. Тож експертні висновки їх спеціалістів будуть братися до уваги.

Біологічна зброя має можливість великого маневру. Так, апокаліптичні бажання будуть диктувати вибір збудників натуральної віспи, чуми, висококонтагіозних геморагічних гарячок (Ебола, Марбург) у формі аерозолю, які здатні стрімко поширюватись і спричиняти високу летальність і масштабну паніку.

У ближньому бою можуть бути використані такі збудники, як віруси жовтої гарячки, пситакозу. Для наступальних дій, очевидно, відбиратимуться природно чи штучно імунізовані проти цих захворювань люди. При облозі міст чи фортифікаційних споруд найбільш придатними є швидкодіючі та малостійкі бактерійні середники (токсин ботулізму) чи такі, що призводять до тимчасової втрати праце- й боєздатності (збудники бруцельозу, туляремії). Для нанесення удару по промислових районах у тилу противник може застосувати збудники з високою ретроактивністю, а також ботулотоксин. Для ураження армійських гарнізонів оптимальними є збудники з краплинним механізмом передачі.

З метою досягнення політичних поступок, терористи можуть вдаватися до шантажу економічною катастрофою країни, особливо якщо вона переважно сільськогосподарська. Для цього можуть ви­користовуватися патогени домашніх тварин (збудники сапу, ящуру, бруцельозу, сибірки). На цінні рослини (тютюн, цитрусові, рис, цукровий буряк, картопля, збіжжя) можна впливати відповідними патогенними грибами. До таких середників може вдатися й країна-агресор, що намагається приховано послабити готовність супротивника до опору й водночас уникає безпосередньої відповідальності за викорис­тання зброї масового ураження, як це могло б статися при біологічній атаці з жертвами серед людей.

На підставі наведених вище критеріїв група Ad Hoc виділила мікроорганізми і токсини, які можуть бути використані як біологічна зброя.

Таблица 1. Патогени людей, тварин і рослин, що відповідають критерім біологічної зброї.(За даними групи Ad Hoc країн-учасниць конвенції про заборону біологічної зброї, 1999)

Віруси Бактерії Найпростіші Токсини біологічного походження
Конго-Кримської геморагічної гарячкиСхідного менінго-ецвфаліту

Ебола

Ганта

Юнін

Ласса

Мачупо

Марбург

Рифт Валлей

Кліщових енцефалітів

Натуральної віспи

Венесуельського енцефаліту коней

Західного енцефаліту коней

Жовтої гарячки

Мавпячої віспи

Bасіllus anthracisBrucella abortus

Brucella melitensts

Brucella suis

Burkholderia mallei

Bukholderiapseudomallei

FrandsellatularensisYersinia pestis

Coxiella burnetii

Rickettsia prowazekii

Rickettsia rickettsii

Naegleria fowleriNaecjeria austrahenas бактерійні Ботулотоксин

Токсин СІоstridium perfringens

Стафілококовий енгеротоксин

Токсини шигел

морські

Сікватоксини

Сакситоксини

грибні

Токсини Тгichothecene

рослинні

Абрин

Рицин

тваринні

Бунгаротоксин

 

Патогени тварин Патогени рослин
рогатоїхудобиContagious bovine(pleuropneumonia)/Mycoplasma mycoides var. mycoides

Foot and mouth disease virus

Rinderpest virus

Vesicular stomatitis vims

овець

Peste des petits ruminants virus

Blue tongue virus

свиней

African swine fever virus

Teschen disease virus

птахів

Avian influenza virus

(Fowl plague virus)

Newcastle disease virus

коней

African horse sickness virus

зернових культурTilletia indica

цукрової тростини

Sugar cane

Fiji disease vims

Xanthomonas albilineans

промислових рослин

Colletotrichum coffeanum var. virulans

Erwinia amylouora

Ralstonia solanacearum

Xanthomonas campestris pv. citri

Peronospora hyoscyami

de Вагу f.sp. tabacina (Adam) skalicky

дерев

Dothistroma ріnі (Scirrhia pini)

Центр контролю за хворобами в Атланті (США) згрупував найважливіші хвороботворні для людини мікроорганізми і токсини за факторами ризику для безпеки країни в разі їх використання у терористичній атаці. Ця класифікація покликана допомогти в поетапному створенні системи швидкої діагностики і лікування, починаючи від чинників, які становлять найбільшу загрозу. Відтак класичні біологічні агенти і засоби для їх застосування розгляда­ються на основі трьох технологічних категорій, з урахуванням цілей терористичного застосування і типів діючих терористичних груп за 10 тактичними параметрами. Високотехнологічні біологічні агенти (верхня частина таблиці) можуть застосову­ватися в аерозольній формі для забруднення значних площ. Низькотехнологічні (нижня частина таблиці) можуть заноситися в їжу або у воду, викликаючи харчове отруєння.

Таблиця 2. Перелік людських патогенів і токсинів, складений CDC за факторами потенційного дезінтеграційного впливу на країну та службу здоро’я у разі біологічої атаки.

Критерій

Чинник

Група А. Найбільший вплив

1. Хвороби, що можуть легко поширюватися.

2. Часто смертельні хвороби, що можуть мати значний вплив на суспільне здоров’я.

3. Хвороби, що можуть спричиняти паніку і дезорганізацію країни.

4. Хвороби, що вимагають спеціальних заходів з боку служби охорони здоров’я.

Збудники сибірки, чуми, ту­ляремії, натуральної віспи, геморагічних гарячок, боту- лотоксин.

Група В. Помірний вплив

1. Збудники, достатньо спроможні до дисемінації.

2. Хвороби, що спричиняють помірну захворюваність і малу ле­тальність.

3. Хвороби, що вимагають посилення діагностичних можливос­тей та епідеміологічного нагляду.

Збудники бруцельозу, сапу, гарячки Q, токсин Clostridium perfringens, стафілококовий енгеротоксин, рицин.

Група С. Встановити вплив зазвичай складно

1. Патогени, які в майбутньому можуть бути пристосовані для використання як біологічна зброя.

2. Легко доступні збудники, прості у виробництві.

3. Потенційно дуже патогенні збудники.

Віруси Ганта, Ніпаг, кліщово­го енцефаліту, жовтої гаряч­ки, полірезистентні мікобактерії туберкульозу.

Традиційно прийнято вважати, що дія біологічної зброї ґрунтується на використанні хвороботворних мікробів і їх токсинів. У ширшому розумінні до біологічної зброї відносять також заражених переносників і джерела збудників інфекційних хвороб (наприклад, членистоногих і гризунів) й шкідників сільськогос­подарських рослин. Іноді біологічною зброєю називають ще й спеціально навчених тварин, наприклад дельфінів, яких використовують з метою доставки вибухових речовин до цілі. Біологічною зброєю вважається також група ростових речовин (гербіцидів, дефоліантів), спроможних знищувати посіви (переду­сім кормових або технічних культур).

Біологічні середники можуть використовуватися не тільки для ураження біологічних об’єктів, але й для виведення з ладу озброєння, військової техніки і матеріально-технічних засобів. Так, для руйнування електро-, радіоізоляції, радіоелектронного обладнання придатні плісняві гриби Aspergillus і бактерії роду Mucobacterium, для пошкодження пально-мастильних матеріалівCladosporium, Penicillium, Mucor, Pseudomonas, для прискорення корозії металів і сплавів — залізо- і серобактерії. Отже, поняття «біологічна зброя» має широке значення.

 

Джерело:  Андрейчин М., Копча В. Біотероризм. Медична протидія. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2005. – 300 с.

Читайте також:

Історія розвитку біологічної зброї з глибокої давнини до наших часів.
 Основні сучасні напрямки розвитку біологічної зброї.

Вимоги до вибору активного чинника біологічної зброї.: 1 комментарий

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *