Лікування холери (витяг)

Лікування холери.

    (витяг з Наказу №167 від 30.05.97)

               Регідратація  починається негайно після  виявлення  хворого  на  всіх  етапах  надання  йому

допомоги:  вдома, в поліклініці, під час евакуації, в приймальному відділенні і в стаціонарі.

               Умовно виділяють  два  етапи нормалізації водно-електролітних порушень у хворих на  холеру:  первинна  регідратація,  мета  якої поповнити  втрати води протягом 1-3 годин,  другий етап – корекція втрат рідини та електролітів,  які  далі  продовжуються,  а  також показників  КЛС,  який продовжується до нормалізації випорожнень і діурезу.

               Регідратація у хворих при зневодненні I-II ступеня може бути забезпечена пероральним прийомом полііонних  сольових  ізотонічних або злегка гіпотонічних розчинів. Орально-регідраційні   суміші  розчиняють  в 1000,0 мл кип’яченої води і дають  пити  хворому  протягом  однієї години в такому об’ємі:

M х A

V мл/год = ——-  х 10,  де

6

     V — об’єм рідини в мл, який приймає хворий протягом години,

     M — маса тіла хворого в кг,

     A — відсоток втрати маси тіла хворим.

     Розчин  дають пити кожні 10-15 хвилин по 150-300 мл і більше. За годину хворому дають близько 1,5-2,0 л рідини, а протягом доби 3-4,0 л  і  більше.  Розчини  приймають  незалежно від харчування, разом  з  водорозчинними  вітамінами,  етіотропними   препаратами, молоком матері, імуноглобулінами та іншими ліками.

     Орально-дегідраційну терапію  треба  проводити  не тільки при I-II ступенях зневоднення,  але і при III ступені дегідратації, що в   поєднанні   з   внутрішньовенним  введенням  кристалоїдів  дає можливість суттєво зменшити тривалість процедур та обсяг останніх.

    

         Абсолютними показаннями    до    внутрішньовенного   введення регідратаційних   розчинів  є:

    зневоднення    III-IV    ступенів (дегідраційний   шок  III-IV  ст.), 

          анурія, 

          нестримна   блювота,

          виражений  синдром  інтоксикації  при  мікстінфекції, 

          відсутність ефективності   оральної   регідратації  протягом  12-24  годин. 

 (Перелік розчинів не відповідає Наказу №167, а заповнений автором статті згідно наявних у конкретному відділенні препаратів)

 

Розчини

Вміст в г на 1000,0 мл апірогенної води

Натрия хлорид

Калия хлорид

Кальция хлорид

Натрия лактат

Магния хлорид

Натрия гидрокарбонат

Сорбитол

Натрия ацетат

К-та малеи-новая

Трисіль

5

1

4

 

Рінгера Лактат

6,0

0,37

0,29

3,13

 

р.Рінгера

8,6

0,3

0,33

 

Реосорбілакт

6,0

0,3

0,1

19

0,2

60

 

Стерофундин

6,8

0,3

0,37

0,2

3,27

0,67

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

              Наведені вище розчини,підігріті до 37-38 град. C, при дегідратаційному шоку вводяться цівкою з об’ємною швидкість 75-120 мл/хв,  до  4-6  л  і більше   протягом   1-2  годин,  орієнтовний  об’єм  кристалоїдів, необхідний для первинної  регідратації,  розраховують  по  формулі Коєна:

V мл = М х (Г — 0,45) х 4 або 5, де

     М — маса хворого в кг, г — гематокріт у хворого,

     4 — при Г, рівному 0,60 л/л, 5 — при індексі Г вище 0,60 л/л,

0,45 — індекс гематокріта в нормі.

     Менш практичне значення в умовах спалаху холери  має  формула Філіпса:

V мл = 1000 х 4 х (П — 1,024) х М, де

     П — відносна щільність плазми,

    М — вага хворого в кг.

              Перехід на  повільне  крапельне  введення  сольових  розчинів можливий    після відновлення   пульсу,   артеріального   тиску, нормалізації  температури  тіла,  покращання  діурезу,  ліквідаціїгіповолемії,    дізелектролітемії    гемоконцентрації,    ацидозу.

              Коригуюча регідратація проводиться під контролем  втрат  рідини  з випорожненнями,  блюванням,  показників індексу гематокріту вмісту калія, натрія, хлора, КЛС, функції нирок та інших органів. Втрати рідини та  інші  показники  лабораторного  дослідження хворих  визначають  кожні 4-6 годин і вносять в карту інтенсивного спостереження та лікування. 

              При гіперкаліємії  вводять  «Дисоль», ізотонічні   розчини   глюкози   і  натрія  хлорида. 

 ЕКГ- ознаки гіперкаліемії:

          високий, загострений зубець Т

          зниження амплітуди зубця Р до повного зникнення

          подовження інтервала РQ

          QRSрозширюється « зливається з Т « фібриляція шлуночків.

              Регідратація припиняється  після  зменшення  об’єму  випорожнень і  переваження кількості  сечі  на  протязі  10-12 годин,  відсутності блювоти та нормалізації   функції   серцево-судинної   системи.  

 NB!     Призначення катехоламінів,      строфантина,      глюкокортикостероїдів      імінералокортикоїдів    протипоказано.  

               В стадії     ранньої реконвалесценції   хворим   призначають  оротат  калія,  аспаркам, панангін, а також харчові продукти, багаті на вміст калія – печену картоплю, томати, курагу, банани, смородину, виноград.

              Для своєчасного введення  розчинів  в  повному  об’ємі  тяжко хворим показана катетеризація підключичних і ліктьових вен.

              Етіотропне лікування  показане  хворим  будь-якою   клінічною формою   холери,   бо   воно   суттєво   підвищує  ефективність  і патогенетичної  терапії.  В  останні  роки  в   Україні   виділені резистентні  до  тетрцикліну  вібріони  Ельтор  серовар  Огава.  В зв’язку з цим хворим і вібріононосіям призначають: 

еритроміцин  по 0,25-0,3    4  рази на добу протягом 5 днів, 

бісептол — 480 по 2 табл.  вранці і ввечері, 

левоміцетин по 0,5    4  рази  на  добу протягом  5  днів, 

фуразолідон  по  0,1-0,15    4  рази на день,

норфлоксацін по 400 мг — 2 рази  на  день. 

Якщо  штами  збудників холери чутливі до тетрациклинів, то призначають

доксициклін по 0,1 2 рази в перший день лікування і по 0,1 наступні 4 дні,

метациклін по  0,3 2 рази на день або ж тетрациклін по 0,3-0,5 4 рази на день протягом 5 днів. 

             При порушені  ковтання  і  нестримному  блюванні хіміотерапевтичні       препарати      вводять      парентерально.

       

Читайте також:

 

Диспансеризація при холері.

 

 


 

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *